Речовини, що викликають занепокоєння
Екотоксикологічний центр пропонує поради щодо забезпечення процесів, пов’язаних з регламентом REACH, таких як:-реєстрація, авторизація, оцінка даних, відсутній аналіз, інші продукти та послуги для спрощення поводження з хімічними речовинами та сумішами.
Якщо у вас є запитання, зв’яжіться з нами: ekotox(at)ekotox.com.ua
+380667330343
Речовини, що викликають занепокоєння (РВЗ) — це речовини, які мають небезпеку з серйозними наслідками, наприклад, вони викликають рак, або вони мають інші небезпечні властивості та/або залишаються в навколишньому середовищі протягом тривалого часу, їх кількість у тварин поступово створення. 
Речовини, що викликають занепокоєння (РВЗ) визначені у статті 57 Регламенту (ЄС) № 1907/2006 («Регламент REACH») і включають речовини, які:
- КМР (канцерогенні, мутагенні або токсичні для репродукції) – речовини, що відповідають критеріям класифікації як канцерогенні, мутагенні або токсичні для репродукції категорії 1 або 2 відповідно до Директиви 67/548/
- СБТ(стійкий, біоакумулятивний і токсичний) і vPvB (дуже стійкий і дуже біоакумулятивний) – речовини, які є стійкими, біоакумулятивними та токсичними або дуже стійкими та дуже біоакумулятивними відповідно до критеріїв, викладених у Додатку XIII Регламенту REACH
- Речовини, щодо яких є наукові докази ймовірного серйозного впливу на здоров’я людини або навколишнє середовище, що викликає еквівалентний рівень занепокоєння — наприклад, ті, що мають властивості ендокринних порушень, або ті, що мають стійкі, біоакумулятивні та токсичні властивості, або дуже стійкі та дуже біоакумулятивні властивості, які не відповідають критеріям, викладеним у Додатку XIII Регламенту REACH
Ідентифікація речовин як речовин, що становлять велике занепокоєння, та включення їх до списку кандидатів, опублікованого на веб-сайті ECHA, є першим кроком у процедурі отримання дозволу.
Компанії мають юридичні зобов’язання, що випливають із включення речовин до списку кандидатів з дати включення:
Для субстанції – з 28 жовтня 2008 року постачальники речовини в ЄС та ЄЕЗ повинні надавати своїм клієнтам паспорт безпеки, коли речовина знаходиться в заявці.
- Ради препаратів – з 28 жовтня 2008 року постачальники препаратів у ЄС та ЄЕЗ, які не класифікуються як небезпечні відповідно до Директиви 1999/45/EC, повинні надати одержувачам на їх запит паспорт безпеки, якщо препарат містить принаймні один речовини в списку кандидатів та її індивідуальна концентрація становить не менше 0,1% (мас./мас.) для негазоподібних препаратів і не менше 0,2% за обсягом для газоподібних препаратів.
- Для виробів – з 28 жовтня 2008 року постачальники товарів у ЄС та ЄЕЗ, які містять речовини в Списку кандидатів у концентрації понад 0,1% (мас./мас.), повинні надавати достатню інформацію, доступну для них, своїм клієнтам та на запит до споживач протягом 45 днів з дня отримання цього запиту. Ця інформація повинна забезпечувати безпечне використання виробу і, як мінімум, включати назву речовини.
– З 1 червня 2011 року виробники чи імпортери товарів у ЄС та ЄЕЗ повинні повідомляти ECHA, якщо їхній виріб містить речовину у списку кандидатів. Це зобов’язання застосовується, якщо вміст речовини перевищує 0,1% (мас./мас.) і її кількість у вироблених/імпортованих виробах перевищує 1 тонну загалом на рік на компанію.
Як другий крок, ECHA має підготувати для кожної пріоритетної речовини проект рекомендації для включення в Додаток XIV (Список авторизації) із зазначенням дати, з якої використання речовини заборонено, якщо не буде надано дозвіл (тобто «Дата завершення дії»). , дата подання заявки, до якої повинні бути отримані заявки на авторизацію, а також види використання або категорії використання, які звільняються від вимог авторизації, якщо такі є. Рішення щодо включення речовин у Додаток XIV будуть ґрунтуватися на рекомендаціях ECHA з урахуванням думки Комітету держав-членів.
Як дотримуватись зобов’язань щодо речовин, зазначених у списку кандидатів на продукти?
Обов’язки
Стаття 33
Починаючи з 28 жовтня 2008 року, постачальники товарів у ЄС та ЄЕЗ, які містять речовини в Списку кандидатів у концентрації понад 0,1% (мас./мас.), повинні надати достатню інформацію, доступну їм, своїм клієнтам та на запит споживача протягом 45 днів. про отримання цього запиту. Ця інформація повинна забезпечувати безпечне використання виробу і, як мінімум, включати назву речовини.
Стаття 7
З 1 червня 2011 року виробники чи імпортери товарів у ЄС та ЄЕЗ повинні повідомляти ECHA, якщо їхній виріб містить речовину у списку кандидатів. Це зобов’язання застосовується, якщо вміст речовини перевищує 0,1% (мас./мас.) і її кількість у вироблених/імпортованих виробах перевищує 1 тонну загалом на рік на компанію.
Важливі моменти до статті 33
- Зобов’язання за статтею 33 визначаються відповідно до річного обсягу виробництва речовини на відміну від зобов’язань щодо речовин, зазначених у списку кандидатів відповідно до статті 7.2 (повідомлення)
- Вимога надати інформацію для всіх ланок ланцюга поставок, а не тільки для виробника та імпортера, як у випадку повідомлення)
- Зобов’язання надати одержувачу інформацію щодо статей починаються, щойно на веб-сайті ECHA публікується список кандидатів речовин, що викликають дуже серйозне занепокоєння
- Стаття 33 застосовується лише до виробів, виготовлених чи імпортованих після опублікування списку кандидатів, а також до виробів, виготовлених чи імпортованих до цієї дати та які зберігаються на складі у постачальника на момент публікації списку.
Як можна отримати інформацію?
Постачальники товарів будуть зобов’язані визначити речовини-кандидат у виробах відповідно до статті 33. Зазвичай виробник знає, з чого складаються вироби. Це не обов’язково означає, що вони знають детальний склад речовин і препаратів у виробах, які вони продають. SMDS містить інформацію про наявність речовин, які вже класифіковані як небезпечні, але не точні концентрації речовин. Відповідну інформацію можна зібрати шляхом обміну інформацією вгору і вниз через ланцюжок поставок.
Комунікація вгору по ланцюжку поставок
Для виконання зобов’язань постачальника товарів згідно зі статтею 33 вони повинні будуть активно запитувати інформацію у своїх постачальників/виробників.
Нижче наведено деякі з варіантів:
- Вони будуть контролювати всі оновлення списку кандидатів і кожного разу запитувати у постачальника/виробника інформацію про нові речовини, опубліковані в списку кандидатів.
- Попросіть постачальника контролювати всі оновлення списку кандидатів і запитати у постачальника інформацію у разі позитивних висновків
- Детальний склад речовини та препарат у статтях запитуйте у постачальника
- Забезпечити тест на наявність речовин, перерахованих у списку кандидатів (недоліком є необхідний час для хімічного аналізу)
Комунікація вниз по ланцюжку поставок
Постачальники товару повинні будуть також інформувати одержувачів про речовини зі списку кандидатів більше 0,1% мас. містяться в статті.
Нижче наведено деякі з основних способів передачі інформації по ланцюжку поставок:
- Слідкуйте за оновленням списку кандидатів і про кожну зміну повідомляйте клієнтам (про те, чи містять продукти речовини, що викликають серйозне занепокоєння, зазначені в списку кандидатів).
- Активно інформуйте клієнтів про те, що монітор вашої компанії оновлює список кандидатів, і ви повідомите їх, як тільки отримаєте доступну інформацію
- Відповідь на всі запитання клієнтів за запитом
Стаття 33.2 вимагає, щоб будь-який постачальник товарів, що містять речовину зі списку кандидатів, повинен надати клієнтам на їх запит достатню інформацію про виріб безкоштовно протягом 45 днів.
Деякі важливі відомості до цієї статті:
- Зобов’язання реагувати на попит споживачів на продукцію, що постачається після опублікування переліку
- Відповідати на запит споживача зобов’язані лише ті постачальники, які постачають товари після опублікування списку.
- Тільки клієнти, яким був поставлений продукт, можуть звертатися за інформацією до постачальника
- Для виробів, склад яких залежить від номера партії, необхідно надати точну вказівку товару, щоб уникнути надання недостовірної інформації